0%

Непокаране зло: У Вінниці нікого не судили за перешкоджання роботи журналістів

Posted By: admin On:


За 2016-2017 роки жодну людину за напад на журналістів або перешкоджання їхній професійній діяльності не покарано. Більш того, жодну із навіть зареєстрованих справ не доведено до суду. А якщо просто співставити офіційну статистику від Нацполіції області із “лайт”-пошуком у гуглі, виявиться, що і таких справ немає.

Взагалі, у кожній області справи, у яких фігурують журналісти, навіть якщо це “звичайні” статті на кшталт побутових крадіжок чи нетверезих бійок, беруться під особливий контроль із звітуванням “на Київ”. Принаймні, на території Вінницької області – точно. Але чи допомагає така “сувора звітність”?

 

Єдину справу, яку за останні роки можна пригадати, де був би покараний хтось за перешкоджання роботі журналістів – напад фермера-“рабовласника” на тодішнього журналіста телеканалу “Інтер” Романа Бочкалу. Нападник відкараскався штрафом у 850 гривень.

– Головне в цій історії те, що справу вдалося довести до рішення суду. Це демонструє, що 171 стаття це не якась ефемерна норма Кримінального кодексу. Що вона дійсно може працювати. Це судове рішення певною мірою прецедент, важливий досвід, на який можна буде посилатись під час розгляду інших справ про напад на журналістів під час виконання ними редакційних завдань, – казав тоді Роман Бочкала.

Але з часу того прецеденту 171 стаття ККУ на Вінниччині залишилась ефемерною. Навіть стосовно Романа Бочкали, навіть того ж року – йому забороняли знімати сюжет поблизу вінницької колонії, штовхали, натомість за перешкоджання роботі журналісту ніхто не покараний.

 

«У 2014 р. слідчими підрозділів МРВ УМВС в області було відкрито 7 кримінальних проваджень зазначеної категорії, з яких 4 за ст. 171 ККУ (перешкоджання професійній діяльності журналістів), одне за ст. 185 ч. 3 (крадіжка), і 2 провадження відкрито за ст. 296 (хуліганство). У зазначених провадженнях підозри не оголошувались», – відповіли міліціонери на запит від ІМІ. У обласній прокуратурі тоді ж повідомили, що протягом 2014 року розпочато чотири кримінальних провадження за ст. 171, у яких двоє журналістів визнані потерпілими. “За результатами досудового розслідування справи ці були закриті – у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення”.

Впродовж 2014 року судами Вінницької області не винесено обвинувальних вироків за скоєння злочину, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України…

Одна із гучних справ того часу – напад на журналістів під час прес-конференції. І хоча у поліції прозвітували про початок розслідування, не буде новиною, що винуватці (на яких на місці вказали журналісти, назвали їхні імена) досі не покарані.

Так само і під час “замісу” на заводі “Nemiroff” у 2014 році – у журналіста забрали техніку, попсували майно, а винні досі не покарані, та й про саму справу вже, схоже, давно “забули” у поліції.

 

У 2015 році колектори відібрали фотоапарат у журналіста. Тоді по факту  розбиралися і  прокуратура, і поліція. Чи варто казати, що “слідство триває” і тривати буде.

Характерна дія правоохоронців була зафіксована журналістами видання “Власно” у тому ж 2015 році. Під час голосування на місцевих виборах на одній з дільниць у Вінниці “спортивний молодик” штовхав журналістів і перешкоджав зйомці, а потім взагалі відібрав камеру.

“Поки міліція їхала, хуліган, який так і не представився, весь час поводився агресивно, але, зрештою, техніку повернув. Міліціянти, до яких журналістка звернулася з проханням написати заяву, від цієї ідеї її переконливо відмовили:

— Вам же повернули техніку, то що ви хочете?”

 

За 2016 рік, як повідомили у відповіді на запит від ІМІ у Нацполіції Вінниччини за ст.171 відкрито одне провадження, за 345-1 – два провадження. За минулий рік у повідомленнях на сайті Нацполіції області було зазначено саме про одне порушення – журналістів “Власно” не пустили до інтернату. Разом з тим, лише тільки у журналістів цього видання за рік є чимало повідомлень про порушення їхніх прав. Ось, наприклад, інформація про те, як їх не пускали на сесію міськради. У самому матеріалі зазначено, що працівники ЗМІ написали заяву по ст.171. Проте, якщо вірити статистиці з поліції – “іхтамнєбило”.

Разом з тим, журналісти видання “20 хвилин” зазначають, що під час інциденту написали заяву в тому числі і по ст.171 ККУ та стосовно їхнього побиття (ст. 345-1). Але та сама статистика по 171 статті від Нацполіції невмолима – не було, не зафіксовано, слідство порушення закону не побачило. Як і ще одну “прикру ситуацію” із журналістом “Дорожнього контролю”.

Звичайно, до представників “Дорожнього контролю” чимало запитань виникає саме через те, що вони називають себе журналістами, а займаються звичайними провокаціями. Але недосконалість законодавства – не проблеми журналістів, а виправляти ситуацію мають правники, запропонувавши зміни для вирішення проблеми.

 

Отже. проблема нереєстрації повідомлень про перешкоджання професійній діяльності журналіста, невнесення відомостей до ЄРДР, “відсутність” складу злочину – всі ці формальні нюанси не дозволяють справедливо покарати винних у вчинені злочинів стосовно журналістів.

 

Антон Булгаков, регіональний представник ІМІ у Вінницькій області

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Посольства США


Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Play Cover Track Title
Track Authors