0%

Спекотне літо 33-го

Posted By: admin On:


Червень 2017 пройшов для вінницької газети «33 канал» надто гаряче – лише за один місяць ЗМІ примудрився стати ньюзмейкером чотири рази. В доробку редакції: провальне (у першій інстанції) завершення річної судової епопеї, де авторів газети «33 канал» звинуватили у розповсюдженні неправдивої інформації; оголошення НСЖУ газети «33 канал» «найкращим регіональним виданням», що колектив газети трансформував у «найкращу газету України»; матеріал зі звинуваченням публічної особи у тяжкому злочині, за що, схоже, газета отримає черговий позов; як вишенька на торті – таємничий замах на життя редакторки, співвласниці газети Тетяну Редько.

Суд «радикала» із «33-м»

 

Влітку 2016 року голова фракції РПЛ у Вінницькій облраді Сергій Кривешко подав до суду позов проти газети «33 канал». У позові депутат вимагав визнати «недостовірною інформацію та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію» Кривешка та «її спростування та відшкодування моральної шкоди» у розмірі 100 тисяч гривень. Причина – публікація під назвою «Як в області президента утворилася "ширка" із БПП, Опоблоку, радикалів та «Самопомочі» з аграріями», яка вийшла в газеті в квітні 2016 року. На жаль, сам матеріал на сайті газети одразу після інформації про позов від Кривешка знайти не вдається.

Також Кривешко судився з двома вищевказаними громадськими організаціями та депутатами від “Свободи” Андрієм Вигонюком і від “Батьківщини”, заступницею головного редактора газети Тетяною Редько. Депутати розмістили інтернет-версію газетної публікацію на “своїх” сторінках у Facebook. Голова фракції Радикальної партії був обурений, що його обмовили колеги по депкорпусу.

Заступник головреда газети, депутат облради від «Батьківщини» Тетяна Редько у традиційній для себе манері у соцмережах написала, що це «мабуть найрезонансніший з часів Майдану процес “депутат Кривешко проти газети “33 канал” та депутатів-майданівців – Тетяни Редько та Андрія Вигонюка” . Від газети та мене він вимагає 100000 компенсації за образу честі гідності, ділової репутації… До слова – вимога грошей з боку політика від ЗМІ – за кордоном рівносильна ну хіба що мародерству…. Але, підкреслюю що це думки та судження, бо його адвокати навіть якісь сторінки із фейсбуку приплітають, щоб притягти мене до відповідальності. Тобто вже й фейсбук – аргумент у суді щоб стягнути кошти із журналіста?»

– Дізнавшись про позови, віче Майдану дійсно запустило коробку для збору коштів депутату, який вирішив заробити на свободі слова та демократії. У коробку одразу ж полетіли та продовжують кидатись копійки, щоб назбирати депутату за «втрачену честь», – повідомляв сайт газети «33 канал».

Судова епопея затягнулася на рік.

Спочатку непорозуміння виникли із тим, хто ж засновник газети:

– Для постановлення законного і справедливого рішення, потрібно залучати до участі в справі належних відповідачів, тобто засновників газети "33 канал". Ми всі завжди чули, що засновниками найтиражнішої газети Вінниччини "33 канал" є Тетяна Редько та Анатолій Жучинський. Однак, виявляється, це не так – до недавнього часу засновниками газети «33 канал» були громадські організації: Вінницька обласна Асоціація редакторів та ВОГО «Центр захисту журналістів" (свідоцтво про державну реєстрацію серії КВ № 15058-3630 Р). Від недавнього часу засновником газети вказується Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Регіна ЛТД" (свідоцтво про державну реєстрацію серії КВ № 15059-3631 ПР). Однак 23.11.2016 р. ні адвокати "33 каналу", ні присутня в судовому засіданні Редько – не виконали ухвалу суду про надання суду установчих документів засновників-видавців газети, – пишуть на вінницьких сайтах.

У суді з’ясували, що засновниками все ж є громадські організації «Вінницька обласна асоціація редакторів» та «Центр захисту журналістів», зареєстровані за адресою редакції «33 каналу» журналістами та видавцями цієї газети. Цікаво, що до списку засновників першої ГО входить і повна тезка нинішньої керівниці прес-служби облради Ірина Ярошинська.

Потім, оскільки матеріал підписано вигаданим «Андрієм Власенком» (як і у чималої гострих політичних або просто таких, за які можна подати на газету до суду, матеріалів «авторами» є вигадані персонажі, наприклад, Сергій Годун, Каріна Маєвська), газета сфокусувала увагу на тому, що Тетяна Редько доводила, що вона не Андрій Власенко: «Бо уявіть собі, й це вам може засвідчити відеоряд із суду я там маю доводити що я це я – Тетяна Редько, а не Андрій Власенко – автор публікації. Але суд переконують, що я насправді не я – а Андрій. І навіть не інша жінка, а чоловік. Ви щось подібне ще бачили??? І це після Майдану, жертв на ньому, очищення суду й т.п.», – цитують Тетяну Редько.

Суддя Ольга Ан, яка слухала справу, як повідомляє «33 канал», вдалася до занадто оціночних суджень: «…у нас в під’їзді і на вокзалі багато про що говорять, але не про все це повинна писати газета. І мені цікаво, на якому рівні ваша газета? Може, вона варта, вибачте, використання як упаковочного матеріалу?».

В результаті ГО «Центр захисту Журналістів» та «Вінницьку обласну асоціацію редакторів» зобов’язали опублікувати в «33-му каналі» спростування матеріалу річної давності. А також виплатити Сергію Кривешко 10 тис. гр. компенсації і 3158 гривень судових витрат. Інформацію про Сергія Кривешка, наведену у матеріалі суд визнав «недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію». Також суд вирішив, що засновникам «33 каналу» потрібно спростувати поширену інформацію «шляхом розміщення в тій же самій газеті на тій самій сторінці і тим самим шрифтом повідомлення про ухвалене судове рішення із публікацією тексту його резолютивної частини у тижневий строк з дня набрання судовим рішенням законної сили».

Стосовно публікацій у соцмережах, то суд відмовив у вимогах до Редько та Вигонюку, оскільки відсутні факти, які підтверджують, що саме вони ведуть сторінки в соцмережі під своїми профілями.

 

«Найкраща газета України»

 

– «33-й канал» визнаний найкращою газетою України, – сором’язливо зазначено на сайті видання.

Також на сайті газети опублікували звернення Сергія Томіленка, голови Національної спілки журналістів України із закликом переймати досвід «33-го». Зокрема, у зверненні йдеться: «33-й канал» багато років подає приклад стабільного незалежного існування. Дуже важливо, що «33-й канал» є поза політичним проектом, він системно працює і сповідує самостійну точку зору на політичні, соціальні, культурні події Вінниччини, України і світу… Журналісти газети «33-й канал» випускають якісні, професійні матеріали, мають свою аудиторію. Люди віддають перевагу цій газеті, готові її читати і передплачувати. На нашу думку, «33-й канал» є збалансованою моделлю успішного бізнесу і талановитої творчості. НСЖУ закликає газетярів переймати досвід «33-го каналу»! Особливо це стосується тих комунальних ЗМІ, які знаходяться у стадії роздержавлення».

І ще в одному матеріалі, зверненні головного редактора газети Анатолія Жучинського, йдеться про те, що «Найкраща газета України видається у Вінниці. Це – «33-й канал».

Насправді, номінація, в якій перемогла газета «33 канал», була дещо іншою і далеко не єдиною. Вінницький ЗМІ визнано «Кращою регіональною газетою». Наприклад, у схожій номінації кращою місцевою газетою стала «Новый путь» із Лисичанська Луганської області. Наприклад, кращою первинною журналістською організацією

визнано також вінницьких журналістів – Первинну організацію НСЖУ при телерадіокомпанії «Вінтера».

Цікаво й інше. НСЖУ зазначає, що за своє 25-річчя видання стало одним з найтиражніших в Україні. Має наклад майже 104 тис примірників. Зараз це вже медіакорпорація з сучасним видавничим комплексом, де друкуються газети з інших областей без жодних «спонсорських» коштів.

Ця газета, яка розпочала з нуля своє існування і без допомоги іноземних інвесторів, залучення капіталу бізнес-імперій чи політичних сил, успішно працює і сумлінно сплачує податки… За час існування ТОВ "Регіна ЛТД", засновник газети, заплатило у бюджет держави понад 280 млн податків, тут створено 58 робочих місць, – пише у матеріалі під назвою «"33-й канал" – краща газета України» журналістка Ірина Зонова.

Тут журналістка газети чомусь пише, що засновником видання є ТОВ “Регіна ЛТД” (засновниками якої є головний редактор газети Анатолій Жучинський та його заступниця Тетяна Редько). Але у суді з Сергієм Кривешком з’ясувалось, що засновниками газети є дві громадські організації, які не займаються підприємницькою діяльністю. То про які податки, цікаво, йде мова?

 

Фейлетон чи моветон?

 

У червні газета «33 канал» вирішила «відзначитись» ще одною цікавою публікацією – «На марші секс-меншин, що відбувся у Києві, помітною була фігура вінничанина Колі Філончика». До Маршу Рівності матеріал стосунку прямого не мав, хіба що лід: «Вражав усіх, хто йшов поряд, його прикид — голубі колготки і біла футболка із написом «Професійно метаю лайном. Звертайтесь».

І матеріал міг би залишитись непоміченим, аби не звинувачення: «У біографії цього нетрадиційного Колі один факт — із Козятина він утік, бо там виник грандіозний скандал про те, що він звабив одного юного, але дуже талановитого музиканта. Той не витримав нетрадиційного життя і повісився, але залишив записку… Нам повідомили про це рідні жертви. Після цього він різко почав вдавати зразкового сім’янина. Тепер із дружиною працюють у парі».

Загадковий «Філончик» – неодноразовий «герой» публікацій «33 каналу». Наприклад, у матеріалі ««Тетяна Редько ніколи не працювала моїм помічником, а ось «Філончик» не один раз пропонував свої послуги за великі кошти», – повідомив в офіційній заяві нардеп чотирьох скликань Григорій Калетнік» йдеться про реакцію екс-нардепа від ПР Григорія Калетника на опубліковану інформацію про те, що заступник редактора газети «33 канал» Тетяна Редько була його помічником: «Щоб мати доступ до Комітетів та колуарів (граматику збережено – ред.) Верховної ради, Тетяні Редько потрібне було хоча б тимчасове посвідчення, бо лише так вона могла виконати покладені на неї зобов’язання. І тому їй було видане на обмежений термін таке тимчасове посвідчення». Там само колишній нардеп-регіонал згадує і «Філончика»: «До речі, автор цих брудних публікацій, якого добре знають в певних колах як Філончика не один рік, за відгуками багатьох людей, настирливо пропонував свої послуги за великі кошти».

В іншому матеріалі, де нардепа Руслана Демчака (який був конкурентом Григорія Калетника на виборах у 2014) звинувачують у наклепі на «33 канал» також згадують «Філончика»: «Додамо й прізвища тих, хто за проплачені нелегально кошти пише цей брехливий бруд у Вінниці. Знаємо й цих осіб, які вже й по прізвищах ніхто не називає, бо продавались усім, кому могли. А іменують так – Філончик, Макарончик… А уособлюють одним словом – Лайномети. Схоже, їх вкотре підібрали з аморальної об’їзної…».

На сайті «33 каналу» є і публікація, в якій і «герой», і схоже, прототип «зустрічаються»: Хто замовив Заслуженого журналіста Тетяну Редько, засновника «33-го каналу», депутата вінницької облради і для чого витрачає на це великі кошти?

Отже, «коли ми викрили цю схему, ініціативу узяло ГО «Вектор..», яке приписують «піарщику» Миколі Філонову, він же виступає в оплачуваній публікації як головний «експерт». І далі уточнюється: «В журналістському середовищі та серед політиків Микола Філонов відомий як політтехнолог та невдалий, підозрюють підставний  кандидат у депутати  від БПП у м. Вінниці, інших округах. Кажуть, що так вони заробляють із дружиною, забираючи голоси для багатих кандидатів у конкурентів.. Його дружина свого часу висувалась кандидатом від Радикальної партії, але не пройшла. Останнім часом на інтернетсайтах було оприлюднено інформацію, що Микола Філонов в час Майдану продав Григорію Калетніку сайт «Свобода слова» за 30000 у.є. та не виплатив 2-х місячну заплату своїм співробітникам».

Микола Філонов має намір подавати позов до суду на газету «33 канал» із заявою про захист честі та гідності:

– В статті, окрім недостовірної інформації, про мою участь в марші ЛГТБ в блакитних колготках і т д, була викладена інформація про низку важких злочинів – розбещення, доведення до самогубства «філончиком» уявного хлопчика з Козятина (це ще одна штучна ідентифікація «філончика» з Філоновим Миколою, я народився і виріс в місті Козятин, але звісно нікуди не тікав, а переїхав до Вінниці в 14 років, коли вступив до навчального закладу). Тому мої юристи підготували заяву по фактам, які мають ознаки злочину викладені в цій статті – на ім’я обласного прокурора, керівника Нацполіції. Тепер слідство повинно встановити особу уявного хлопчика який повішався, його уявних родичів. Ці родичі повинні будуть надати уявну передсмертну записку, яку начебто показували редакції і так далі – і дати цьому правову оцінку. Паралельно проводиться юридична експертиза даної статті, після якої однозначно буде подано позов до суду.

 

Замах на життя редакторки-депутатки

 

23 червня на сайті газети “33 канал” з’явилася інформація про те, що “На Заслуженого журналіста та депутата Вінницької облради Тетяну Редько готувався замах”. Щоправда, зараз цю сторінку на сайті не вдаэться знайти.

Журналісти видання повідомляли, що “редакція перейшла в режим надзвичайного стану. Тетяна Редько робить відповідні заяви компетентним органам”.

– Так, я вже повідомила начальника поліції Вінницької області Юрія Педоса про всі обставини. Дякую, що по-людськи поставився в першу чергу як до жінки і заспокоїв та запевнив, що поліція завжди захистить. Повідомила про це й голову Вінницької облради Анатолія Олійника. Але, чесно кажучи, вже не пам’ятаю, що говорила, бо була в шоковому стані, – цитували журналісти Тетяну Редько.

Проте, як стало відомо, заяви про замах на життя у поліцію пані Редбко не писала. Поліція відреагувала “за фактом публікації газети”, а не за заявою потерпілої.

– Відомості про подію внесені до журналу Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень та інші події, – йдеться у повідомленні поліції.

Із того, що залишилося у кеші гуглу, дізнаємось, що Тетяна Редько “їхала на виклик виборців щодо надзвичайної ситуації у Липовецькому колегіумі”. До редакторки “33 каналу” зателефонував її чоловік і повідомив, що “виборці із Липовця та адміністрація міськради повідомили” журналістці Вікторії Микитюк про загрозу життю Тетяни Редько.

– Сама набрала Вікторію Микитюк, і та розповіла, що зранку її телефон розривається від дзвінків із Липовця про попередження про загрозу. Потім зателефонували із попередженнями вже мені. Далі я дізналася інформацію від очевидців про те, що в центрі міста і по дорозі, де мав пролягати мій маршрут, помічені невідомі машини із немісцевими людьми в камуфляжній формі і темних окулярах, скоріше всього, із фальшивими номерами. Далі вони після моїх заяв і попередження представників районної влади як по команді зникли. Зрозуміло, що подробиці й обставини – хто телефонував і які деталі повідомляв, я повідомила і в разі потреби повідомлю ще правоохоронцям, – розповідала Тетяна Редько.

Така інформація шокувала редакторку:

– Кому я як журналіст та депутат Вінницької облради, голова комісії з питань свободи слова, людина, яка все своє життя виконує суспільно важливу функцію, могла так стати поперек горла, що він захотів мого фізичного знищення, як і газети «33-й канал», співзасновником медіа-корпорації, до якої входить це видання, я є, – цитують Тетяну Редько журналісти “33 каналу”.

 

Можливо, подібна активна присутність у якості ньюзмейкеру потрібна видавцям газети «33 канал». Можливо, це просто випадковий збіг обставин і подій. Звичайно, всі перемоги можна подати як здобуток редакції, а поразки – як тиск конкурентів, ворогів, влади. Час покаже…

 

Антон Булгаков, регіональний представник ІМІ у Вінницькій області.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Посольства США

Головне фото – obs.vn.ua


Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Play Cover Track Title
Track Authors